Значення
- (Філософія) –
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Глибокий внутрішній страх, тривога, що виникає перед обличчям ніщо, свободи, абсурду буття або усвідомлення власної смертності; фундаментальний стан людської істоти, відмінний від звичайного страху перед конкретною загрозою.
- (Психологія) –
(у психології) Інтенсивна, панічна, часто невизначена тривога, що супроводжується відчуттям загрози існуванню особистості або втрати сенсу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жахання, р. жахання, д. жаханню, з. жахання, о. жаханням, м. жаханні, к. жахання