1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Глибокий внутрішній страх, тривога, що виникає перед обличчям ніщо, свободи, абсурду буття або усвідомлення власної смертності; фундаментальний стан людської істоти, відмінний від звичайного страху перед конкретною загрозою.
2. (у психології) Інтенсивна, панічна, часто невизначена тривога, що супроводжується відчуттям загрози існуванню особистості або втрати сенсу.