Приклад 1:
Зорі пречисті, іскри злотисті, ясні та красні вогні променисті, все, що блискуче, — все те летюче, все безупинного руху жагуче! Так от і я… Так от і я… Будь же мов іскра, кохана моя!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
– цнотливiї, незапашнi, осiннi… (Не випускаючи її руки, оглядається по галявi). Поглянь, як там лiтає павутиння, кружляє i вирує у повiтрi… Отак i ми… (Раптом пориває її в танець). Так от i ми кинемось, ринемось в коло сами! Зорi пречистi, iскри злотистi, яснi та краснi вогнi променистi, все, що блискуче, – все те летюче, все безупинного руху жагуче! Так от i я… так от i я… Будь же мов iскра, кохана моя! Прудко вирує танець. Срiбний серпанок на Мавцi звився угору, мов блискуча гадючка, чорнi коси розмаялись i змiшалися з вогнистими кучерями Перелесника. Годi!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Тодi Дема кидається до столу й жагуче говорить: — Образливо оце; от ти такий собi Стефан, маєш такий же свiтогляд, як i я. I чого ж твоє життя так тихо, лагiдно йде? Чому моє не так?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
