1. Навести в пам’яті, пригадати когось або щось, відновити в уяві образи минулого.
2. Зробити згадку про когось або щось у розмові, письмовому тексті тощо; згадувати, пом’янути.
3. Роздумуючи, взяти до уваги, прийняти до відома якусь обставину.
Словник Української Мови
Буква
1. Навести в пам’яті, пригадати когось або щось, відновити в уяві образи минулого.
2. Зробити згадку про когось або щось у розмові, письмовому тексті тощо; згадувати, пом’янути.
3. Роздумуючи, взяти до уваги, прийняти до відома якусь обставину.
Приклад 1:
Адже ми за його завданням перекладали латиною фрази типу «Болію за поразку „Динамо“» (Cladem Dynamo doleo) і відповідали на запитання, сформульовані таким чином: «А скажіть-но мені, зозулько, чи треба було Катіліні пхатися до сенату?» Як яскраві інтермедії сприймалися його виступи в Інституті зі спогадами про свого славетного батька або звітна доповідь товариства Червоного Хреста, в якій фіґурували «члени й члениці» товариства… Якщо вже зайшло на «інтермедії», дозволю собі згадати ще один соковитий епізод. До відділу шевченкознавства після ремонту заходить наш дбайливий завгосп відставник Хардиков і приносить два, однакового формату, портрети — Шевченка й Бєлінського — зі словами: «Они, кажется, дружили»… На той час повернулися із заслання Євген Шабліовський і Петро Колесник, до яких ми попервах ставилися з особливою повагою, як до людей, потерпілих від сталінських репресій, що до того ж не втратили гідности у кагебістських катівнях.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Для її розповсюдження було запущено потужний механізм самвидаву — і то не тільки в Києві, а й по всій Україні та за межами її (не можу не згадати надзвичайно промовистий факт: у Празі працю Дзюби передруковувала на машинці сестра Лесі Українки Оксана Косач-Шимановська…). Для мене ця праця важила багато, стала своєрідним національним «лікнепом», прояснила й сформулювала те, що дрімало в мені, не осмислене.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Про Доктора теж не можу не згадати: під час усієї плавби він був мовчазним і невиспаним, за ujo я страшенно вдячна йому.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”