зеїн

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вживатися як чоловіче, так і жіноче.

2. (біохімія) Основний білок, що міститься в зерні кукурудзи (маїсу), один з проламінів, який використовується у харчовій промисловості та як сировина для виробництва біопластиків, волокон, плівок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |