зейгеровник

1. (іст.) Спеціальна печ для зейгерування — процесу відділення срібла від свинцю шляхом окиснення та випалювання в горнах (застаріла металургійна технологія).

2. (заст.) Металургійний робітник, який займався зейгеруванням — виплавкою та очищенням срібла від домішок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |