Словник Української Мови
Буква
1. Ім’я давньогрецького філософа, засновника стоїцизму (бл. 334–262 до н.е.), що народився на Кіпрі та викладав у Афінах.
2. Ім’я давньогрецького філософа-елеата (бл. 490–430 до н.е.), відомого своїми апоріями (парадоксами), що доводять неможливість руху та множинності (наприклад, “Ахіллес і черепаха”, “Стріла”).
3. Історичне ім’я декількох правителів, зокрема візантійського імператора Зенона Ісавріянина (V ст. н.е.).
Приклад 1:
А п’ять отців церкви, яких, сам не знаю за що, люблю найбільше: Климент Александрійський — раз, Іполіт Римський — два, Амброзій Медіолянський — три, Зенон Веронський — чотири і Августин Блаженний — п’ять, хоч цей п’ятий і заперечував музику?..» Мій перелік справив на нього враження, і ми осушили келихи до дна. Тут, не відійшовши ще далеко від числа п’ять, я ніби ненароком запитав: «До речі, ти почав нині, здається, з того, що нібито збираєшся порушити п’яту заповідь?» «Я мушу це зробити, отче Антоніо», — сказав він ущерть набитим бринзою ротом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”