Значення
- (Техніка) –
Технологічна операція обробки металу, що полягає в обточуванні або розточуванні циліндричних або конічних отворів для створення опорних площин навколо них або зміни їх діаметра на певній глибині, зазвичай за допомогою спеціального інструмента — зенкера.
- (Техніка) –
У гірничій справі — процес розширення верхньої частини свердловини (устя) для монтажу обсадних труб або іншого обладнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зенкування, р. зенкування, д. зенкуванню, з. зенкування, о. зенкуванням, м. зенкуванні, к. зенкування