зенітник

1. Військовослужбовець, який обслуговує зенітну гармату або зенітний кулемет і веде з них вогонь по повітряних цілях.

2. Розмовна назва будь-якого військовослужбовця зенітних військ (зенітно-ракетних, зенітно-артилерійських тощо).

3. Розмовна назва самої зенітної гармати або зенітного кулемета.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |