1. В Московській державі XVI–XVII століть — частина території з населенням, що перебувала під управлінням боярської думи та намісників, на відміну від “опричнини” — особибого уділу царя з особливим військом і апаратом управління.
2. У Російській імперії — система місцевого самоврядування, введена земською реформою 1864 року, що передбачала створення виборних установ (земств) для управління господарськими справами на місцях (наприклад, шкільництвом, медициною, шляхами).
3. Застаріле позначення території, краю, землі або її населення.