земляночка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “землянка” — невелике, простористе житло, заглиблене в землю або обсипане землею, часто з накатом з колод і дерновим покриттям.

2. Невелике укриття, сховище або приміщення, викопанне в землі або споруджене з землі, що використовувалося в різні історичні періоди (наприклад, військовими, партизанами) або в умовах, коли бракувало будівельних матеріалів.

3. (У літературі та фольклорі) Символ скромного, але затишного та безпечного житла, часто пов’язаний з образами війни, виживання або життя на природі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |