землянка

1. Житло, викопане в землі або вкрите землею, з дерев’яним каркасом, що використовувалося як тимчасове або постійне помешкання.

2. Військове укриття (бліндаж, сховище), заглиблене в землю, для захисту особового складу та техніки.

3. Невелика господарська споруда (наприклад, льох, погріб), частково або повністю заглиблена в ґрунт.

Приклади вживання

Приклад 1:
— И гонец встряхнет вожжами, махнет арапником, и кони полетели, колокольчик завизжал, заплакал, и вот опять в степи землянка — это почтовая станция. Мне будто легче, но ночевать не хочется, я требую лошадей и еду.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |