землячка

[zɛmljɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка або дівчина, яка народилася або живе в одній із тією ж місцевості, краї, що й той, хто про неї говорить; співвітчизниця.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносне значення) Жінка або дівчина, яка навчалася в одному навчальному закладі (зокрема, у вищому) із тим, хто про неї говорить; співкурсниця, випускниця тієї самої альма-матер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. землячка, р. землячки, д. землячці, з. землячку, о. землячкою, м. землячці, к. землячко

Більше записів