Словник Української Мови
Буква
1. Жінка або дівчина, яка народилася або живе в одній із тією ж місцевості, краї, що й той, хто про неї говорить; співвітчизниця.
2. (переносне значення) Жінка або дівчина, яка навчалася в одному навчальному закладі (зокрема, у вищому) із тим, хто про неї говорить; співкурсниця, випускниця тієї самої альма-матер.
Приклад 1:
Кореспонденція до газети, чи дневник якогось полководця, чи якісь урядові донесення, чи розпорядок остатньої волі якого землячка, загнаного долею аж на край світу та застуканого там війною? Адресовано, очевидно, жіночою рукою, але се не значить нічого.
— Франко Іван, “Мойсей”