землевпорядження

[zɛmlɛʋporjɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на впорядкування використання та охорону земель, регулювання земельних відносин, формування раціональних землекористувань і межування територій.

  2. (Геологія) –

    Галузь господарської діяльності, наукова дисципліна та практична діяльність, що займається вивченням, плануванням та організацією раціонального використання земельних ресурсів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. землевпорядження, р. землевпорядження, д. землевпорядженню, з. землевпорядження, о. землевпорядженням, м. землевпорядженні, к. землевпорядження

Синоніми & Антоніми

Більше записів