землевпорядкувальний
[zɛmlɛʋporjɑdkuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Значення
- (Геологія) –
Стосується землевпорядкування — системи заходів, спрямованих на організацію раціонального використання та охорони земель, впорядкування територій для забезпечення сталого розвитку.
- (Юриспруденція) –
Пов’язаний із процесом встановлення меж земельних ділянок, планування їх використання, складання відповідної документації (наприклад, землевпорядного проекту).
- (Геологія) –
Відноситься до установ, організацій, служб або фахівців, що здійснюють діяльність у сфері землевпорядкування (наприклад, землевпорядкувальна служба, землевпорядкувальний інженер).
Правопис та відмінювання
н. землевпорядкувальний, р. землевпорядкувального, д. землевпорядкувальному, з. землевпорядкувального, о. землевпорядкувальним, м. землевпорядкувальнім