землеволодіння

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Право на володіння землею або фактичне володіння земельною ділянкою як об’єктом власності.

2. (Юриспруденція) –

   Земельна власність, земельні угіддя, якими володіє певна особа, родина, організація або держава.

3. (Історія) –

   Історично — система або спосіб розподілу та належності землі в суспільстві (наприклад, приватне, громадське, державне землеволодіння).

Правопис та відмінювання