1. Власник землі, особа, яка володіє земельною ділянкою або великими земельними угіддями; землевласник.
2. (Істор.) Представник привілейованого соціального стану, великий власник землі (поміщик, феодал).
землеволоділець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |