Значення
- (Юриспруденція) –
Комплекс заходів щодо організації раціонального використання та охорони земель, що включає встановлення меж земельних ділянок, планування територій, внутрішньогосподарське землеустрою тощо.
- (Юриспруденція) –
Сукупність документів (землевпорядного проекту, планів, карт тощо), у яких відображено та закріплено результати землевпорядних робіт.
- (Геологія) –
(застаріле) Те саме, що землевпорядкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. землеустрій, р. землеустрою, д. землеустроєві, з. землеустрій, о. землеустроєм, м. землеустроєві, к. землеустрою