1. Стосунковий до землеробства, пов’язаний з обробітком землі та вирощуванням сільськогосподарських культур.
2. Стосунковий до землероба, властивий працівникові сільського господарства, що займається обробітком землі.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до землеробства, пов’язаний з обробітком землі та вирощуванням сільськогосподарських культур.
2. Стосунковий до землероба, властивий працівникові сільського господарства, що займається обробітком землі.
Приклад 1:
Староєгипетський календар мав землеробський характер. Календарний рік поділявся на три великі періоди, по чотири місяці в кожному: повінь (з середини липня до середини листопада, коли розливався Ніл), виходження, або сходи (з середини листопада до середини березня, коли хлібороби готували поля під засів та висівали зерно) й сухість (з середини березня до середини липня — час збирання врожаю та молотьби).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”