Значення
- (Історія) –
Історичний дослідник і першовідкривач нових, часто маловідомих або недосліджених земель, особливо в контексті освоєння Сибіру, Далекого Сходу та Північної Америки в XVI–XVIII століттях.
- (Географія) –
Мандрівник, який подорожує важкодоступними, незаселеними або малодослідженими територіями з метою їх вивчення та опису.
- (Історія) –
Переносно: сміливий новатор, піонер у якійсь галузі діяльності, той, хто прокладає нові шляхи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. землепроходець, р. землепрохідця, д. землепрохідцеві, з. землепрохідця, о. землепрохідцем, м. землепрохідцеві, к. землепрохідцю