землепроходець

[zɛmlɛproxodɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний дослідник і першовідкривач нових, часто маловідомих або недосліджених земель, особливо в контексті освоєння Сибіру, Далекого Сходу та Північної Америки в XVI–XVIII століттях.

  2. (Географія) –

    Мандрівник, який подорожує важкодоступними, незаселеними або малодослідженими територіями з метою їх вивчення та опису.

  3. (Історія) –

    Переносно: сміливий новатор, піонер у якійсь галузі діяльності, той, хто прокладає нові шляхи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. землепроходець, р. землепрохідця, д. землепрохідцеві, з. землепрохідця, о. землепрохідцем, м. землепрохідцеві, к. землепрохідцю

Більше записів