земець

[zɛmɛt͡sʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Історія) –

    Власник землі, землевласник (переважно дрібний або середній).

  2. (Історія) –

    Представник стану землевласників у феодальній Україні та деяких інших країнах.

  3. (Історія) –

    Історична назва члена органу місцевого самоврядування (земської управи) у Російській імперії після реформи 1864 року.

  4. (Історія) –

    Заст. Мешканець певної місцевості, краю; земляк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. земець, р. земця, д. земцеві, з. земця, о. земцем, м. земцеві, к. земцю

Більше записів