Древослів

Словник Української Мови

зеленити

[zɛlɛnɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Фарбувати в зелений колір, надавати зеленого відтінку.

  2. (Ботаніка) –

    Покривати зеленню, рослинністю; робити зеленим (про природу).

  3. (Ботаніка) –

    (у діалектах) Збирати, рвати зелені овочі, трави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зеленю, ти зелениш, він зеленить, ми зеленимо, ви зелените, вони зеленять

Більше записів