1. Який набув рис дитини, став схожим на дитину за поведінкою, вчинками або зовнішністю; що виявляє наївність, безпосередність, немудрість, властиві дитині.
2. Який став меншим, зменшився до розмірів, притаманних дитині (про одяг, взуття тощо).
здитинілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Здавалось, якийсь цілком здитинілий штукар вирі шив зодягнути своє житло у всілякі маґічні дрібнички, щоб відганяти або, навпаки, заманювати в нього перелітних духів. — Каза Фарфарелльо, — прочитала Ада з путівника.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |