здискредитований

1. Такий, що втратив довіру, авторитет або добру репутацію через власні вчинки, помилки або вплив зовнішніх обставин; підірваний, компрометований.

2. (Про факти, теорії, методи тощо) Визнаний невірним, неспроможним або недієвим; спростований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |