1. Той, хто займається здирством, вимагає непомірно високі ціни або неправомірні виплати; грабіжник, хапуга.
2. (у спеціальному контексті) Назва деяких видів комах, зокрема жуків із родини турунів (Carabidae), які живляться іншими комахами.
здирця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Відтоді «здирця смердючий» став громадити статки, розжився і став невмирущим, адже «щоб вішатись, також потрібна якась душа». І жбурляв він камінням в розп’ятого Божого сина, Катував християн і дівчат-неофіток шмагав, А тоді став взірцевим християнином, І доносом, і вогнищем бився во славу Христа… І столикий, як ідол індійський, сторукий, як Брама, Був при тронах і плахах кривавих за вірного пса, Відчиняв перед ворогом рідного міста браму, «Аутодафе!» — кричав і на Бруна доноси писав… Був фіскалом.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |