здиблений

[zdɪblɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Зоологія) –

    (про тварину) Такий, що має здибки — довгі, гострі, стирчачі волоски на шиї та спині, які піднімаються при збудженні, люті або переляку.

  2. (Психологія) –

    (переносно, про людину) Напружений, збуджений, готовий до сутички або оборони; зі злістю або недовіррям.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здиблений, р. здибленого, д. здибленому, з. здибленого, о. здибленим, м. здибленім

Більше записів