1. Властивість або стан подвійності, подвоєння; наявність двох однакових або дуже схожих елементів, які сприймаються як єдине ціле або функціонують разом.
2. У лінгвістиці — явище повного або часткового повторення кореня, основи або цілого слова для вираження граматичного значення (наприклад, множини, інтенсивності дії) або створення нових слів (наприклад, легесенько, ледве-ледве).
3. У мистецтві та літературі — композиційний або образний прийом, що ґрунтується на використанні двох паралельних, подвійних або дзеркальних структур, мотивів, персонажів або сюжетних ліній.