1. Мати фізичну або моральну силу, можливість, здібність щось зробити; бути в змозі, могти.
2. (У заперечних реченнях) Не мати сили, можливості щось зробити; не могти, не бути в змозі.
3. (Розм.) Одужати, видужати, поправитися після хвороби.
Словник Української Мови
Буква
1. Мати фізичну або моральну силу, можливість, здібність щось зробити; бути в змозі, могти.
2. (У заперечних реченнях) Не мати сили, можливості щось зробити; не могти, не бути в змозі.
3. (Розм.) Одужати, видужати, поправитися після хвороби.
Відсутні