1. (розм.) Прийти до певної думки, здогадки; зрозуміти, усвідомити щось після роздумів.
2. (діал.) Задумати, замислити щось; мати намір.
здуміти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Прийти до певної думки, здогадки; зрозуміти, усвідомити щось після роздумів.
2. (діал.) Задумати, замислити щось; мати намір.
Відсутні