1. (Про людину) Такий, що багато думає, схильний до глибоких роздумів; задумливий, замислений.
2. (Перен., про вигляд, стан) Виразний, що свідчить про задуму, замисленість; задумливий.
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Такий, що багато думає, схильний до глибоких роздумів; задумливий, замислений.
2. (Перен., про вигляд, стан) Виразний, що свідчить про задуму, замисленість; задумливий.
Відсутні