1. (розмовне) Здрімати, заснути на короткий час, зробити дрімку.
2. (переносне значення, розмовне) На мить втратити пильність, увагу або призупинити активну діяльність.
Словник Української Мови
Буква
1. (розмовне) Здрімати, заснути на короткий час, зробити дрімку.
2. (переносне значення, розмовне) На мить втратити пильність, увагу або призупинити активну діяльність.
Приклад 1:
Без права ж люди не могли заснути, вони хитрували, схиляючи голови як-небудь так, щоб наглядач не бачив і щоб можна було все-таки здрімнути, але з того нічого не виходило. Люди тільки мліли від утоми, зітхали люто або трагічно і не могли відсахнутися від дійсності ні на хвилину — саме як починало дріматися солодко, раптом, ніби зумисне, розтиналося тихе й настирливе — «Цс-с!» — то котрийсь із в’язнів подавав пересторогу, помітивши, як тихесенько відслонявся вовчок, і вони шарпалися, ворушились, позіхали — робили рух, потрібний для доказу, що вони не сплять.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”