здравиця

[zdrɑʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Література) –

    Урочистий тост, промова на честь когось або чогось, що часто супроводжується вигуком “будьмо!” та спорожненням келихів.

  2. (Література) –

    Короткий урочистий вірш або прозовий твір панегіричного характеру, присвячений певній особі чи події.

  3. (Лінгвістика) –

    Застаріле: привітання, побажання здоров’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здравиця, р. здравиці, д. здравиці, з. здравицю, о. здравицею, м. здравиці, к. здравице

Більше записів