здоїти

Приклад 1:
Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небіжчика придбала. Я тії подою, що тут застала, та націджу три краплі молока — хунт масла буде… Отже й не змовчить!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Я трош­ки за­ба­ри­лась: по­ки по­об­доїла усiх ко­ров, ове­чок, а се ще ме­нi тре­ба бу­ло щу­чо­го мо­ло­ка на од­но дi­ло; ки­ну­лась до став­ка, та по­ки вра­жу щу­ку зо­пи­ни­ла, по­ки її за­мо­ви­ла, щоб да­ла­ся здоїти, аж i крик­нув пер­ший пi­вень; та хоч вiн нам не страш­ний, та усе-та­ки тре­ба бу­ло пос­пi­ша­ти, щоб не зас­пi­вав дру­гий; тог­дi б так на ву­ли­цi прос­тяг­лась, як те­пер ту­теч-ка…” А кiт знай хвос­том по­ма­хує, та уса­ми по­мор­гує, та що є ду­ху няв­чить: так-то рад був своїй ха­зяй­цi, що вер­ну­лась. От во­на йо­му пос­та­но­ви­ла ще уся­ко­го мо­ло­ка i сме­та­ни, i ста­ла по­ра­тись, та де­що мi­ша­ти, та ва­ри­ти на чак­лу­ван­ня, аж ось i свiт!..
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
А встань, бодай ти вже не встала! Г о л о с К и л и н и (заспано) Та чого там? Пора ж тобi коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небiжчика придбала. К и л и н а (вже прочумавшись) Я тiї подою, що тут застала, та нацiджу три краплi молока – хунт масла буде… Отже й не змовчить! Хто ж винен, що набiлу в нас не стало? З такою господинею… ой горе! Ну вже й невiсточка! I де взялася на нашу голову? К и л и н а А хто ж велiв до мене засилатися?
— Українка Леся, “Лісова пісня”