здовжувач

[zdoʋʒuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або деталь, що з’єднується з чимось для збільшення довжини, досяжності чи функціональності основного предмета (наприклад, електричний з’єднувач на дроті, подовжувач для інструмента).

  2. (Техніка) –

    У техніці, будівництві: елемент конструкції, призначений для подовження або збільшення лінійних розмірів чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. здовжувач, р. здовжувача, д. здовжувачеві, з. здовжувач, о. здовжувачем, м. здовжувачеві, к. здовжувачу

Більше записів