1. (діал.) Те саме, що довжити — робити довшим у просторі або часі, продовжувати.
2. (діал.) Тягнути, волочити щось по землі або за собою.
3. (діал.) Повільно йти, тягтися; затримуватися, баритися.
здовж
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наприклад, у здовж осі ОХ рухається фотон, для якого точно відомий імпульс xPP = , тобто 0Px →∆ . Т акому фотону відповідає хвиля, довжина якої однозначно визначається величиною імпульсу P h=λ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
На підлозі здовж стіни, зліпивши солому, застигла довга, густа калюжа крові. Коло неї лежав старий, подертий, «пролетарський» кашкет, дуже подібний до докторово-го.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 3:
Тодi звiрячий жах пiдняв його ноги, i вiн кинувсь тiкати наослiп, сходячи кров’ю, що червонила пальцi i стiкала здовж ногавицi на землю. Олекса Безик догнав Семена i вдарив ззаду колом.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |