1. (розм., заст.) Дуже здорова, міцна, кремезна людина; силач, дужак.
2. (перен., розм.) Щось надзвичайно велике за розміром, об’ємом або значенням; гігант, велетень.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм., заст.) Дуже здорова, міцна, кремезна людина; силач, дужак.
2. (перен., розм.) Щось надзвичайно велике за розміром, об’ємом або значенням; гігант, велетень.
Приклад 1:
До кімнати увійшов якийсь заспаний здоровило в прим’ятій уніформі оперативника. Великін взяв ребристу спинку стільця в руку й підійшов до Андрія: — Встать!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
— перекривив здоровило. — Тебе нечиста принесе, мабуть, сюди ще мiльйон разiв, то знай, що на це мiсто в мене давность земська, понiмаєш?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”