Словник Української Мови
Буква
1. Фізичний і психічний стан живого організму, що характеризується повною гармонією та збалансованістю всіх його функцій, відсутністю хвороб і захворювань; добрий стан самопочуття.
2. У ширшому, часто переносному значенні — нормальний, правильний стан, функціонування або розвиток чого-небудь (суспільства, економіки, навколишнього середовища тощо).
Приклад 1:
Бажаючи якось пожартувати, він зацитував вірш Гейне: І піп розпустив свою губу: «Не треба кохатися так, Щоб шкода була для здоровля». На те йому панна: «А як?» Зоя німецької мови не знала.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Пилип уже трохи випив i тепер, частуючи гостей, радiсний та добрий, розказував: — Випийте, люде добрi, за здоровля моїх синiв!.. Вони в мене — як золото!..
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
S. Хоча я тепер дома з трупою не працюю за браком здоровля, але для Львова ще можу раз потрудитись”. Була там і згадка про Кропивницького, якого Старицький ра- дить не кликати в Галичину, бо “він оглух, нового репертуару не має, а старим обрид”*.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”