здоровенний

Приклад 1:
Раз за мною прийшли просто до видавництва — здоровенний такий чоловік, в якого буквально на чолі було викарбувано приналежність до певних органів. Мої колеги зрозуміли це так, що мене «забрали».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Микита ворушиться у мiшку, наче здоровенний кiт, та сопе, i щось балака, а за реготом i не розбереш! А якби ти бачила, сестро, який вiн вилiз iз мiшка, то ти б боки порвала: червоний, упрiв, аж мокрий, волосся йому прилипло до виду, та так i кинувся до мене – хотiв, клятий, бить, а хлопцi не дали.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Було анiскiлечки не страшно — попри зовнiшню ефект‑нiсть, демонiчне збiговисько не несло нiякої виразної загрози, радше справляло ритуал, чимось нагадуючи партзбори брежнєвської доби, i до неї було наставлене цiлком приязно, брало в коло, приймаючи за свою, — i, походжаючи по заповненiй ними залi з кiнця в кiнець, вона стала, впевнено хрестячись, читати на голос “Отченаш”, а вони слухняно перетворювалися на клуби неоново‑синьої пари i вiдлiтали геть iз пiротехнiчним сичанням, — тiльки здоровенний кiт, обернувшись неоново‑синьою тiнню кота, ще скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врештi здимiв, та ще один захеканий гном — з чорними крилами, в лижнiй шапочцi ковпачком i з простацьки‑вилицюватою (нiс бульбою!) круглою фiзiономiєю — прилетiв опiзни‑вшись, не второпавши, що до чого, сiкнувся до неї: “Що, ще не починалось?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”