1. (розм.) Вживається як привітання або вигук при зустрічі, знайомстві, тості; аналог “будьмо!”, “будь здоров!”
2. (заст.) Бути здоровим, мати добрий стан здоров’я.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Вживається як привітання або вигук при зустрічі, знайомстві, тості; аналог “будьмо!”, “будь здоров!”
2. (заст.) Бути здоровим, мати добрий стан здоров’я.
Приклад 1:
Було дуже холодно, і ми вмовляли Івана Дзюбу з огляду на його здоров’я не знімати шапку, але він уперто зривав її з голови… Невдовзі організували в Києві у Клубі медінституту вечір пам’яти В. Симоненка. Це була знаменна подія.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— якийсь роззява лишив на ньому мотузяну драбину, я (старий альпініст) без особливих проблем, але з ризиком для здоров’я чи принаймні життя, заліз у Респондентові апарта менти. Наслідком обслідування Респондентових речей мені вдалося запопасти його (Респондента) записник — на перший погляд, звичайний блокнот кишенькового формату в палітурці, обтягнутій темно-брунатним замінником шкіри, папір усередині пігментовано під перґамент, на палітурці надпис «Diary» (золоте тиснення).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
– Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! – заклекотiла громада, загули чоловiки, залящало жiноцтво, запищала дiтвора, та й поклонились йому низенько… От Ригорович i шепче пану Микитовi на вухо: – Сотворяйте ж дiлоначинанiє, угобзiте у нашiй Палестинi порядок… – Цур дурня, та масла грудка!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”