1. Знизу, з нижньої частини, з нижньої сторони чогось; знизу вгору (про напрямок руху, погляду тощо).
2. З боку, що розташована нижче за інші; з низу, з долини.
Словник Української Мови
Буква
1. Знизу, з нижньої частини, з нижньої сторони чогось; знизу вгору (про напрямок руху, погляду тощо).
2. З боку, що розташована нижче за інші; з низу, з долини.
Приклад 1:
[258] Та стерегти якомога І зверху і здолу, Щоб не втекла сіра птаха На слав’янське поле. Як та галич поле крила — Ченці повалили До Констанця; степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки, Псарі, герольди, шинкарі, І трубадури (кобзарі), І шляхом військо, мов гадюки.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”