Значення
- (Історія) –
Той, хто здобуває, отримує щось, заволодіває чимсь; завойовник.
- (Освіта) –
Той, хто прагне досягти, отримати щось (наприклад, знання, освіту, професію); той, хто навчається десь або готується до певної діяльності (наприклад, здобувач наукового ступеня, здобувач вищої освіти).
- (Лінгвістика) –
Заст. Наречений, жених.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здобувач, р. здобувача, д. здобувачеві, з. здобувача, о. здобувачем, м. здобувачеві, к. здобувачу