1. Який набув доброти, став добрим, лагідним, чуйним (про людину).
2. Який став кращим, досконалішим, набрав позитивних якостей (про явища, предмети).
3. (Розм.) Який став ситим, наївся досхочу.
здобрілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |