здобрілий
[zdobrilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Психологія) –
Який набув доброти, став добрим, лагідним, чуйним (про людину).
- (Лінгвістика) –
Який став кращим, досконалішим, набрав позитивних якостей (про явища, предмети).
- (Лінгвістика) –
(Розм.) Який став ситим, наївся досхочу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здобрілий, р. здобрілого, д. здобрілому, з. здобрілого, о. здобрілим, м. здобрілім