1. (діал.) Те саме, що здир — шкіра, знята з тварини; шкура.
2. (діал., перен.) Дуже худа, знесилена людина.
здір
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гладкого, ситого Тишкевича підсадили попід пахви на коня, неначе кинули на сідло здоровий здір з салом, прикритий оксамитовим кунтушем. Тишкевич аж застогнав і закректав і покотив в табір до князя Домініка.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |