здетонований

1. Про вибуховий пристрій, заряд тощо: такий, що піддався детонації, тобто раптовому вибуху внаслідок ударної хвилі або ініціювання.

2. Переносно: такий, що був різко активований, запущений або викликав бурхливу, неконтрольовану реакцію (про процес, явище, конфлікт тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |