Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що стримує свої почуття, емоції або вчинки; поміркований, стриманий.
2. Обмежений, стриманий чинниками зовнішнього впливу (наприклад, правилами, обставинами).
3. Про мову, стиль тощо: такий, що виражається без надмірної емоційності; стриманий.
Приклад 1:
// 6 // навіть дамські // 7 // там, де нею «не владеют» // 8 // все тільки жмурить свої підсліпі очі та потакує жінці // 9 // ще мовби здержуваний! // 10 // хоть із несвітською силою // 11 // сват же то, здається!
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”
Приклад 2:
(<< back) 8 Навіть дамські (<< back) 9 Там, де нею «не владеют» (<< back) 10 Все тільки жмурить свої підсліпі очі та потакує жінці (<< back) 11 Ще мовби здержуваний! (<< back) 12 Хоть із несвітською силою (<< back) 13 Сват же то, здається!
--- Невідомий автор, "183 Pchilka Artushoki"