1. Такий, що уміє стримувати свої почуття, емоції, вчинки; стриманий.
2. Обмежений, поміркований у своїх проявах; невиразний, приглушений.
3. Такий, що виражає стриманість; що свідчить про вміння володіти собою.
здержаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дужий голос, зумисне здержаний, неначе загув нишком невольницьку думу. Громада поздіймала шапки, неначе ставала на молитву, і ніби замерла на місці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикметник () |