Значення
- (Ботаніка) –
Стан, коли тканини рослин втрачають еластичність, стають жорсткими та твердими через одревляніння клітинних стінок, що є природним етапом розвитку або наслідком пошкодження.
- (Медицина) –
У переносному значенні — втрата рухливості, чутливості, живості; стан оніміння, оціпеніння (наприклад, від холоду, сильних емоцій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здерев'явіння, р. здерев'явіння, д. здерев'явінню, з. здерев'явіння, о. здерев'явінням, м. здерев'явінні, к. здерев'явіння