1. Статися, трапитися, відбутися (переважно про несподівані, часто негативні події чи явища).
2. (У безособових конструкціях) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось.
Словник Української Мови
Буква
1. Статися, трапитися, відбутися (переважно про несподівані, часто негативні події чи явища).
2. (У безособових конструкціях) Випасти на чиюсь долю, статися з кимось.
Відсутні