1. З великої відстані, з далекого місця; не зблизька.
2. За довгий час до чогось, заздалегідь, наперед.
Словник Української Мови
Буква
1. З великої відстані, з далекого місця; не зблизька.
2. За довгий час до чогось, заздалегідь, наперед.
Приклад 1:
Позад неї здалеки йшла Параска. Її сірі очі притухли: Палажки не посадили в холодну.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Частина друга I Кам’янець, як глянути на його здалеки, стоїть в долині; а прийдеться їхати, то на горі та ще на якій горі! Думаєш, дивлячись: тут була колись-то кругла яма, та чиясь невідома сила провела пальцем краями і в тім місці земля репнула; середину ж зігнало докупи, а кругом став рів широченний та глибоченний.
— Тютюнник Григорій, “Вир”