зчитка

1. Дійснісний іменник від дієслова “зчитати” — процес читання тексту вголос для перевірки його точності, узгодження редакційних правок або підготовки до публікації.

2. Власна назва спеціалізованого заходу, події або формату, де відбувається публічне читання тексту (наприклад, літературних творів, драматургічних текстів, сценаріїв) автором чи акторами, часто на етапі роботи над виданням або виставою.

3. (Розм.) Коротка, попередня лекція, інструктаж або нарада, на якій оголошують основну інформацію, план дій або завдання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |