Словник Української Мови
Буква
1. Знімати, видаляти щось з поверхні, зазвичай ретельно або з прикладанням певних зусиль (бруд, плями, фарбу тощо).
2. Перен. Ліквідувати, викорінювати явище, що вважається негативним (корупцію, зловживання, недоліки).
3. У техніці, інформатиці: стирати, видаляти дані з носія інформації; скидати налаштування до початкового стану.
Приклад 1:
Око побіжно фіксує веранду, зарослу диким виноградом, широкі дошки сходів, крицевий різачок, прибитий до дошки, щоб перед тим, як увійти до хати, зчищати налиплу до чобіт, масну, принесену з города землю. На сходах веранди з’являється білобородий господар.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”